коростявий

Значення в інших словниках

1. коростявий — див. поганий Словник синонімів Вусика
2. коростявий — -а, -е. Хворий на коросту. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коростявий — КОРО́СТЯВИЙ, а, е. Уражений коростою. Спросоння стогнала коростява коняка (Іван Ле); Обережно провела [еллінка] чутливими пальцями по щоках, шкіра на них була груба й коростява (О. Бердник); Сани тягнуть коні з облупленими боками. Словник української мови у 20 томах
4. коростявий — Коро́ставий і коро́стявий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. коростявий — КОРО́СТЯВИЙ, а, е. Хворий на коросту. А тут йому з березника назустріч шкандиба рижа кобила, коростява (Кв.-Осн., II, 1956, 229); Спросоння стогнала коростява коняка (Ле, Історія радості, 1947, 29). Словник української мови в 11 томах
6. коростявий — Коростявий, -а, -е = короставий. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Ном. № 3254. Коростява чухмариться. Грин. III. 652. Словник української мови Грінченка