1. Орфографічний словник української мови

коситися

коси́тися 1

дієслово недоконаного виду

зрізуватися

коси́тися 2

дієслово недоконаного виду

перекошуватися; дивитися скоса

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коситися — I коситься, недок. 1》 Зрізуватися, стинатися косою, косаркою тощо. Ця трава добре коситься. || безос. 2》 Пас. до косити I. II кошуся, косишся, недок. 1》 тільки 3 ос., розм. Те саме, що скривлятися; ставати викривленим, перекошеним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коситися — КОСИ́ТИСЯ¹, ко́ситься, недок. 1. Зрізуватися, стинатися косою, косаркою і т. ін. Ця трава добре коситься; // безос. [Недоросток:] На, випий, Юхиме, чарку, щоб краще косилося (С. Васильченко); Легко коситься на горі (Г. Хоткевич). 2. Пас. до коси́ти¹... Словник української мови у 20 томах
  3. коситися — НЕДОЛЮ́БЛЮВАТИ (НЕДОЛЮБЛЯ́ТИ) кого, що або кого, чого (відчувати неприязнь до кого-, чого-небудь), НЕПОЛЮБЛЯ́ТИ, КОСИ́ТИСЯ на кого-що (виражати свою неприязнь очима, поглядом). Всіляких нарад Трохим Сидорович недолюблював (О. Словник синонімів української мови
  4. коситися — КОСИ́ТИСЯ¹, ко́ситься, недок. 1. Зрізуватися, стинатися косою, косаркою тощо. Ця трава добре коситься; // безос. [Недоросток:] На, випий, Юхиме, чарку, щоб краще косилося (Вас., III, 1960, 88); Під ожередом спинив [Скибу] молотник якийсь. Словник української мови в 11 томах