коситися
КОСИ́ТИСЯ¹, ко́ситься, недок.
1. Зрізуватися, стинатися косою, косаркою тощо.
Ця трава добре коситься;
// безос.
[Недоросток:] На, випий, Юхиме, чарку, щоб краще косилося (Вас., III, 1960, 88);
Під ожередом спинив [Скибу] молотник якийсь.— Як там коситься? — спитав (Головко, І, 1957, 297).
2. Пас. до коси́ти¹.
На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась, бо людей тоді було небагацько (Стор., І, 1957, 238).
КОСИ́ТИСЯ², кошу́ся, ко́сишся, недок.
1. тільки 3 ос., розм. Те саме, що скривлятися; ставати викривленим, перекошеним.
Косяться вікна.
2. Дивитися збоку, скоса.
Хотів, щоб і не дивитись [на Марту], так як вже не сторожився — очі мої косяться та й косяться у той бік, де вона (Вовчок, VI, 1956, 240);
Крокуючи за Дерзким, Данько час від часу з затаєною гордістю коситься на свій трофей (Гончар, Таврія.., 1957, 317).
3. чим., перен. Дивитися неприязно, вороже.
Ще весною на луках вона помітила надмірну Юркову увагу до Франки й косилась на неї очима (Чорн., Визвол. земля, 1959, 177).
Значення в інших словниках
- коситися — коси́тися 1 дієслово недоконаного виду зрізуватися коси́тися 2 дієслово недоконаного виду перекошуватися; дивитися скоса Орфографічний словник української мови
- коситися — I коситься, недок. 1》 Зрізуватися, стинатися косою, косаркою тощо. Ця трава добре коситься. || безос. 2》 Пас. до косити I. II кошуся, косишся, недок. 1》 тільки 3 ос., розм. Те саме, що скривлятися; ставати викривленим, перекошеним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коситися — КОСИ́ТИСЯ¹, ко́ситься, недок. 1. Зрізуватися, стинатися косою, косаркою і т. ін. Ця трава добре коситься; // безос. [Недоросток:] На, випий, Юхиме, чарку, щоб краще косилося (С. Васильченко); Легко коситься на горі (Г. Хоткевич). 2. Пас. до коси́ти¹... Словник української мови у 20 томах
- коситися — НЕДОЛЮ́БЛЮВАТИ (НЕДОЛЮБЛЯ́ТИ) кого, що або кого, чого (відчувати неприязнь до кого-, чого-небудь), НЕПОЛЮБЛЯ́ТИ, КОСИ́ТИСЯ на кого-що (виражати свою неприязнь очима, поглядом). Всіляких нарад Трохим Сидорович недолюблював (О. Словник синонімів української мови