косогін

косогі́н

іменник чоловічого роду

кривошип у косарці

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косогін — -гона, ч., розм. Кривошип у косарці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. косогін — КОСОГІ́Н, го́ну, ч., розм. Кривошип у косарці. Косогін бринить, як коник у покосі (А. Головко); Дід Архип був старий, сінокосарка – ще довоєнна, щоразу в ній щось ламалося, то рвало косу, “то летів” косогін (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. косогін — КОСОГІ́Н, го́на, ч., розм. Кривошип у косарці. Косогін бринить, як коник у покосі (Головко, І, 1957, 242). Словник української мови в 11 томах