1. Словник української мови у 20 томах

косогін

КОСОГІ́Н, го́ну, ч., розм.

Кривошип у косарці.

Косогін бринить, як коник у покосі (А. Головко);

Дід Архип був старий, сінокосарка – ще довоєнна, щоразу в ній щось ламалося, то рвало косу, “то летів” косогін (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. косогін — косогі́н іменник чоловічого роду кривошип у косарці розм. Орфографічний словник української мови
  2. косогін — -гона, ч., розм. Кривошип у косарці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. косогін — КОСОГІ́Н, го́на, ч., розм. Кривошип у косарці. Косогін бринить, як коник у покосі (Головко, І, 1957, 242). Словник української мови в 11 томах