1. Орфографічний словник української мови

крамольник

крамо́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крамольник — див. непокірний Словник синонімів Вусика
  2. крамольник — -а, ч., заст. Бунтівник, бунтар, заколотник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крамольник — КРАМО́ЛЬНИК, а, ч., заст. Бунтівник, бунтар, заколотник. У старовину грішників або крамольників .. палили при повному зборі найвищого духовенства, адміністрації й війська (В. Словник української мови у 20 томах
  4. крамольник — БУНТІВНИ́К (той, хто підбурює до соціальної непокори, до бунту), БУНТА́Р, ВОРОХО́БНИК розм. рідше, КРАМО́ЛЬНИК заст. — А бунтівників, які на мою землю зазіхатимуть, власними руками душитиму (А. Словник синонімів української мови
  5. крамольник — КРАМО́ЛЬНИК, а, ч., заст. Бунтівник, бунтар, заколотник. У старовину грішників або крамольників.. палили при повному зборі найвищого духовенства, адміністрації й війська (Сам., II, 1958, 298). Словник української мови в 11 томах