кранівник
кранівни́к
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кранівник — -а, ч. Робітник, що працює на підіймальному крані. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кранівник — КРАНІВНИ́К, а, ч. Робітник, що працює на підіймальному крані. Високий [монтажник] піднятою догори рукою у лапатій брезентовій рукавиці подавав кранівникові сигнали (В. Нестайко); Йому при його професії взагалі треба триматися подалі од цього зілля. Словник української мови у 20 томах
- кранівник — КРАНІВНИ́К, а, ч. Робітник, що працює на підіймальному крані. Словник української мови в 11 томах