кранівниця
кранівни́ця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кранівниця — -і. Жін. до кранівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кранівниця — КРАНІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до кранівни́к. Тут, на робочому місці, кожна в неї хвилька на обліку, і ніхто її, кранівницю, звідси відірвати не смій (О. Гончар); Кран прислухавсь – на ньому присіла золочена птиця і завмерла – стріли не схитне кранівниця (П. Мовчан). Словник української мови у 20 томах
- кранівниця — КРАНІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до кранівни́к. Словник української мови в 11 томах