1. Словник української мови у 20 томах

кранівниця

КРАНІВНИ́ЦЯ, і, ж.

Жін. до кранівни́к.

Тут, на робочому місці, кожна в неї хвилька на обліку, і ніхто її, кранівницю, звідси відірвати не смій (О. Гончар);

Кран прислухавсь – на ньому присіла золочена птиця і завмерла – стріли не схитне кранівниця (П. Мовчан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кранівниця — кранівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кранівниця — -і. Жін. до кранівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кранівниця — КРАНІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до кранівни́к. Словник української мови в 11 томах