кранівниця

Значення в інших словниках

1. кранівниця — кранівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. кранівниця — -і. Жін. до кранівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кранівниця — КРАНІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до кранівни́к. Тут, на робочому місці, кожна в неї хвилька на обліку, і ніхто її, кранівницю, звідси відірвати не смій (О. Гончар); Кран прислухавсь – на ньому присіла золочена птиця і завмерла – стріли не схитне кранівниця (П. Мовчан). Словник української мови у 20 томах