1. Орфографічний словник української мови

кривляка

кривля́ка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривляка — див. веселий; жартівник Словник синонімів Вусика
  2. кривляка — -и, ч. і ж., зневажл. Той, хто кривляється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кривляка — КРИВЛЯ́КА, и, ч. і ж., зневажл. Той, хто кривляється. Чудний, милий кривляка, цей Слава (В. Симоненко); З виляском, з тюканням застрибала довкола кривляки вдоволена дітвора (О. Гончар); – Дуже вона [Катя] мені потрібна! – пирснула Ліна. – Кривляка!.. (О. Словник української мови у 20 томах
  4. кривляка — БЛА́ЗЕНЬ (зневажливо про того, хто вдає з себе дурника на потіху іншим або своєю поведінкою схожий на блазня), БЛАЗНЮ́К розм., КЛО́УН, КОМЕДІА́НТ, КУМЕДІА́НТ розм., КРИВЛЯ́КА розм. ПАЯ́Ц, ФІГЛЯ́Р, БУФО́Н рідше. Словник синонімів української мови
  5. кривляка — КРИВЛЯ́КА, и, ч. і ж., зневажл. Той, хто кривляється. З виляском, з тюканням застрибала довкола кривляки вдоволена дітвора (Гончар, Таврія, 1952, 282). Словник української мови в 11 томах