кривляка
КРИВЛЯ́КА, и, ч. і ж., зневажл.
Той, хто кривляється.
Чудний, милий кривляка, цей Слава (В. Симоненко);
З виляском, з тюканням застрибала довкола кривляки вдоволена дітвора (О. Гончар);
– Дуже вона [Катя] мені потрібна! – пирснула Ліна. – Кривляка!.. (О. Бердник);
Це був один із тих кривляк, які спершу місце собі розчистять, а вже тоді відповідають на запитання (О. Логвиненко, пер. з тв. Дж. Селінджера).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кривляка — кривля́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- кривляка — див. веселий; жартівник Словник синонімів Вусика
- кривляка — -и, ч. і ж., зневажл. Той, хто кривляється. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кривляка — БЛА́ЗЕНЬ (зневажливо про того, хто вдає з себе дурника на потіху іншим або своєю поведінкою схожий на блазня), БЛАЗНЮ́К розм., КЛО́УН, КОМЕДІА́НТ, КУМЕДІА́НТ розм., КРИВЛЯ́КА розм. ПАЯ́Ц, ФІГЛЯ́Р, БУФО́Н рідше. Словник синонімів української мови
- кривляка — КРИВЛЯ́КА, и, ч. і ж., зневажл. Той, хто кривляється. З виляском, з тюканням застрибала довкола кривляки вдоволена дітвора (Гончар, Таврія, 1952, 282). Словник української мови в 11 томах