кривляння
КРИВЛЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. кривля́тися.
Вона вплелася в його життя.., даючи.., спізнати в собі жінку, що не розмінюється на дрібні кривляння й не силкується нічого вдавати (В. Підмогильний);
Та за кривляння те смішне – За хліб шута-гороха – Ніхто тебе не розіпне, – Хто ж судить скомороха! (І. Багряний);
Вона .. дивилась мимо всіх і зовсім без ламання й кривляння (О. Іваненко);
Вона .. вже не звертала уваги на заклики подруг і Костеві кривляння (М. Дашкієв).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кривляння — кривля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кривляння — -я, с. Дія за знач. кривлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кривляння — БЛАЗЕ́НСТВО (зневажливо про вчинки, поведінку, висловлювання і т. ін. того або тих, хто удає з себе блазня, дурника), БЛАЗНЮВА́ННЯ, КРИВЛЯ́ННЯ, ФІГЛЯ́РСТВО, КЛОУНА́ДА, БУФОНА́ДА, БАЛАГА́Н рідше (недоречне, брутальне блазенство). Словник синонімів української мови
- кривляння — КРИВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. кривля́тися. У мистецтві, відзначив якось Ленін, найцікавіше й найцінніше — це правдиве відображення того, як художник почуває, а нещирість і кривляння одразу впадають у вічі (Літ. Укр., 19.IV 1962, 1). Словник української мови в 11 томах