1. Орфографічний словник української мови

крижинка

крижи́нка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крижинка — -и, ж. Зменш. до крижина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. крижинка — КРИЖИ́НКА, и, ж. Зменш. до крижи́на. Де-не-де, ховаючись у воді, пливли за течією по ковбані крижинки (Олесь Досвітній); Двірники кололи на асфальті лід, дрібні крижинки вилітали з-під ломів (Є. Словник української мови у 20 томах
  3. крижинка — КРИЖИ́НКА, и, ж. Зменш. до крижи́на. Де-не-де, ховаючись у воді, пливли за течією по ковбані крижинки (Досв., Вибр., 1959, 285); *Образно. В її душі розтанула остання крижинка сумніву (Збан., Сеспель, 1961, 176); *У порівн. Холодні очі сковзнули по всьому, наче крижинки (Коцюб., II, 1955, 412). Словник української мови в 11 томах
  4. крижинка — Крижина, -ни ж. Льдина. Дивіться, яка здоровенна крижина пливе! Славяносерб. у. ум. крижинка. Словник української мови Грінченка