крижинка
КРИЖИ́НКА, и, ж.
Зменш. до крижи́на.
Де-не-де, ховаючись у воді, пливли за течією по ковбані крижинки (Олесь Досвітній);
Двірники кололи на асфальті лід, дрібні крижинки вилітали з-під ломів (Є. Гуцало);
Хтось похитував шклянкою з якимсь напоєм, і чутно було, як дзенькають крижинки об тонкий кришталь (Л. Компанієць);
* Образно. В її душі розтанула остання крижинка сумніву (Ю. Збанацький);
* У порівн. Холодні очі сковзнули по всьому, наче крижинки (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крижинка — крижи́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- крижинка — -и, ж. Зменш. до крижина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крижинка — КРИЖИ́НКА, и, ж. Зменш. до крижи́на. Де-не-де, ховаючись у воді, пливли за течією по ковбані крижинки (Досв., Вибр., 1959, 285); *Образно. В її душі розтанула остання крижинка сумніву (Збан., Сеспель, 1961, 176); *У порівн. Холодні очі сковзнули по всьому, наче крижинки (Коцюб., II, 1955, 412). Словник української мови в 11 томах
- крижинка — Крижина, -ни ж. Льдина. Дивіться, яка здоровенна крижина пливе! Славяносерб. у. ум. крижинка. Словник української мови Грінченка