крижиний

КРИЖИ́НИЙ, КРИ́ЖНЕВИЙ, а, е.

Прикм. до кри́жень.

Як перельоту я жадібно дожидав – І табунців чирят, і зграй тяжких крижиних..! (М. Рильський);

Булькнула вода, й у повітрі дзвенять важкі крижневі крила (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крижиний — крижи́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. крижиний — -а, -е. Прикм. до крижень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крижиний — КРИЖИ́НИЙ, а, е. Прикм. до кри́жень. Як перельоту я жадібно дожидав — І табунців чирят, і зграй тяжких крижиних..! (Рильський, III, 1961, 186). Словник української мови в 11 томах