1. Орфографічний словник української мови

крилатий

крила́тий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крилатий — Криластий, окрилений; (вислів) поширений, жм. ходячий; П. надихущий. Словник синонімів Караванського
  2. крилатий — [криелатией] м. (на) -тому /-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. крилатий — -а, -е. 1》 Який має крила (у 1, 3, 4 знач.). || перен. Який надихає, підносить. Крилаті ідеї. Крилата фраза — влучна словосполука, влучний вислів літературного походження, що стисло та образно передають думку й стали загальновживаними. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крилатий — КРИЛА́ТИЙ, а, е. Який має крила (у 1–5 знач.). Наче моторошний сон, врізалась йому в серце назавше ота перша його дитяча зустріч із степовим крилатим розбійником [орлом] (О. Словник української мови у 20 томах
  5. крилатий — Крила́тий і крила́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. крилатий — КРИЛА́ТИЙ, а, е. Який має крила (у 1, 3, 4 знач.). Коло порога висів якийсь крилатий купідон (Н.-Лев., III, 1956, 39); Наче моторошний сон, врізалась йому в серце назавше ота перша його дитяча зустріч із степовим крилатим розбійником [орлом] (Гончар... Словник української мови в 11 томах
  7. крилатий — Крила́тий, -а, -е Крылатый. Його хотять крилаті вовкулаки ззісти. Чуб. І. 13. ...вітре мій єдиний, легкий, крилатий. Шевч. 643. Кого ж він по світах шукає? Орлицю сміливу, крилатшу над орла. К. Словник української мови Грінченка