кругойдучий

Значення в інших словниках

1. кругойдучий — -а, -е. Який іде кругами. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кругойдучий — КРУГОЙДУ́ЧИЙ, а, е, книжн. Який рухається або розташований по кругу, по колу. Найбільше любив він машиновий відділ – широкий, кругойдучий коридор, де низкою стояли присадкуваті верстати (В. Словник української мови у 20 томах
3. кругойдучий — КРУГОЙДУ́ЧИЙ, а, е, поет., рідко. Який рухається або розташований по колу. Обернулись і зникли вітри кругойдучії лишили мене в самоті (Перв., І, 1958, 209); А вже стегновий кругойдучий берег Вчуває вогнистого моря прибій… (Вирган, В розп. літа, 1959, 129). Словник української мови в 11 томах
4. кругойдучий — Кругойдучий, -а, -е Поворачивающійся въ видѣ круга. Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах, колись-то пишний замок. К. (О. 1861. II. 234). Словник української мови Грінченка