1. Орфографічний словник української мови

крутивусик

крути́ву́сик

іменник чоловічого роду, істота

франт; чепурун

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутивусик — КРУТИ́ВУСИК, а, ч. Зменш.-пестл. до крути́вус. – Плати, плати, крутивусику, а він певно порахується – хіба що рак не свисне... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  2. крутивусик — КРУТИ́ВУ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до крути́ву́с. — Плати, плати, крутивусику, а він певно порахується — хіба що рак не свисне… (Вовчок, VI, 1956, 281). Словник української мови в 11 томах