кріпосниця

кріпосни́ця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кріпосниця — -і, іст. Жін. до кріпосник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кріпосниця — КРІПОСНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до кріпосни́к. Кріпосниця з неї була знатна (Р. Іваничук); Інститутка є типовим образом кріпосниці (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах