кріпосниця
КРІПОСНИ́ЦЯ, і, ж.
Жін. до кріпосни́к.
Кріпосниця з неї була знатна (Р. Іваничук);
Інститутка є типовим образом кріпосниці (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кріпосниця — кріпосни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кріпосниця — -і, іст. Жін. до кріпосник. Великий тлумачний словник сучасної мови