1. Орфографічний словник української мови

кувакати

кува́кати

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кувакати — див. плакати Словник синонімів Вусика
  2. кувакати — -аю, -аєш, недок., розм., рідко. Плакати, кричати (про немовля). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кувакати — КУВА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Те саме, що куві́кати 2. Хлоп'ятко Простягає рученятка Та кувака істихенька [стихенька] (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах
  4. кувакати — ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. кувакати — КУВА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Плакати, кричати (про немовля). Хлоп’ятко Простягає рученятка Та кувака істихенька (Манж., Тв., 1955, 170). Словник української мови в 11 томах
  6. кувакати — Кувакати, -каю, -єш гл. Кричать (о грудномъ ребенкѣ). Дитина кувака. Мнж. 45. Словник української мови Грінченка