кувакати
кува́кати
-аю, -аєш, недок., розм., рідко.
Плакати, кричати (про немовля).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кувакати — кува́кати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- кувакати — див. плакати Словник синонімів Вусика
- кувакати — КУВА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Те саме, що куві́кати 2. Хлоп'ятко Простягає рученятка Та кувака істихенька [стихенька] (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах
- кувакати — ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- кувакати — КУВА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Плакати, кричати (про немовля). Хлоп’ятко Простягає рученятка Та кувака істихенька (Манж., Тв., 1955, 170). Словник української мови в 11 томах
- кувакати — Кувакати, -каю, -єш гл. Кричать (о грудномъ ребенкѣ). Дитина кувака. Мнж. 45. Словник української мови Грінченка