1. Орфографічний словник української мови

куличок

куличо́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куличок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до кулик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. куличок — КУЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до кули́к. Замічай, куличок, куди чайка летить (Номис); По берегах метушаться кулички (І. Багряний); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. куличок — КУЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до кули́к. Замічай, куличок, куди чайка летить (Номис, 1864, № 5702); *У порівн. Випливуть [хмари] світлою тінню на луг, Як кулички, як качки легкокрилі, Що так і пурхають в травах навкруг (Дор., Літа.., 1957, 24). Словник української мови в 11 томах
  4. куличок — Куличо́к, -чка м. ум. отъ кули́к. Словник української мови Грінченка