1. Орфографічний словник української мови

культпрацівник

культпрацівни́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. культпрацівник — -а, ч. Той, хто відає культурно- масовою роботою (в якій-небудь організації, установі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. культпрацівник — КУЛЬТПРАЦІВНИ́К, а́, ч. Той, хто відає культурно-масовою роботою (в якій-небудь організації, установі і т. ін.). – А як ліпше робити, – безжально запитала Варвара, виводячи культпрацівника на слизьке, – чи випоювати теля з вимені... Словник української мови у 20 томах
  3. культпрацівник — КУЛЬТПРАЦІВНИ́К, а, ч. Той, хто відає культурно-масовою роботою (в якій-небудь організації, установі тощо). Сільські вчителі, лікарі, агрономи, культпрацівники несуть у колгосп свої знання, досвід, культуру (Тич., III, 1957, 304). Словник української мови в 11 томах