кумедниця
куме́дниця
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кумедниця — -і. Жін. до кумедник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кумедниця — КУМЕ́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до куме́дник. – Ха-ха-ха! Ну й кумедниця... Кулеметами відхрещуються. Скільки їх, тих кулеметів? (Іван Ле); Тобі, красуне і сміливице, кумеднице, надійним – стану! – мужнім, вправним, стрибуном! (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- кумедниця — КУМЕ́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до куме́дник. Словник української мови в 11 томах