1. Словник української мови у 20 томах

кумедниця

КУМЕ́ДНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до куме́дник.

– Ха-ха-ха! Ну й кумедниця... Кулеметами відхрещуються. Скільки їх, тих кулеметів? (Іван Ле);

Тобі, красуне і сміливице, кумеднице, надійним – стану! – мужнім, вправним, стрибуном! (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кумедниця — куме́дниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. кумедниця — -і. Жін. до кумедник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кумедниця — КУМЕ́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до куме́дник. Словник української мови в 11 томах