кумівство

кумі́вство

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кумівство — Духовна спорідненість, яка виникає в результаті здійснення Таїнства Хрещення між хрещеним батьком, хрещеною матір'ю та батьками охрещеного Словник церковно-обрядової термінології
  2. кумівство — -а, с. 1》 Стосунки між кумами. 2》 перен., зневажл. Потурання по службі своїм друзям або родичам на шкоду справі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кумівство — КУМІ́ВСТВО, а, с. 1. Стосунки між кумами. Пізніше, правда, це кумівство стало лихим для Никифора Фоки (С. Скляренко); У греків Приазов'я, як і серед українського населення південних, північних, центральних і східних областей... Словник української мови у 20 томах
  4. кумівство — КУМІ́ВСТВО, а, с. 1. Стосунки між кумами. 2. перен., зневажл. Потурання по службі своїм друзям або родичам на шкоду справі. Кумівство, поблажки, які часто допускають бригадири, дуже шкодять справі (Рад. Укр., 27.I 1961, 5). Словник української мови в 11 томах
  5. кумівство — Кумівство́, -ва с. Кумовья. Ми собі кумівство, ходім трохи в домівство. Гол. І. 216. Словник української мови Грінченка