1. Орфографічний словник української мови

куркулик

курку́лик

іменник чоловічого роду, істота

зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куркулик — див. багатий Словник синонімів Вусика
  2. куркулик — -а, ч., іст. Зменш. до куркуль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куркулик — КУРКУ́ЛИК, а, ч., розм. Зменш. до курку́ль. – Куркулики наші посміхалися вже, раділи, а зараз ось які набожні стоять та тільки очима стріляють... (Мирослав Ірчан); З далеких річок прикочували верхи на оленях чоловіки. Словник української мови у 20 томах
  4. куркулик — КУРКУ́ЛИК, а, ч., зневажл. Зменш. до курку́ль. — Куркулики наші посміхалися вже, раділи, а зараз [за Радянської влади] ось які набожні стоять та тільки очима стріляють… (Ірчан, І, 1958, 288); З далеких річок прикочували верхи на оленях чоловіки. Словник української мови в 11 томах