куртка

Значення в інших словниках

1. куртка — [куртка] -ткие, д. і м. -рц':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
2. куртка — -и, ж. Короткий верхній одяг, що наглухо застібається. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. куртка — КУ́РТКА, и, ж. Короткий верхній одяг спортивного крою на застібці. На дівчині червоніла, аж горіла, як жар, суконна куртка (І. Нечуй-Левицький); Я була в зеленій стрілецькій куртці (І. Словник української мови у 20 томах
4. куртка — ку́ртка: ◊ ку́ртка на ва́ті вул., вульг., евф. до ку́рва (лайка)|| = курди молі Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. куртка — син. шкіряна: кажан, кожан, кожак. з емблемою якого-небудь спортивного клубу: клубняк. з косим коміром: косуха. Словник жарґонної лексики української мови
6. куртка — КУ́РТКА (короткий верхній одяг, що наглухо застібається); ШТУРМІ́ВКА (для альпіністів, туристів тощо); ВІТРІ́ВКА (легкий одяг). Куртка шкіряна наопаш висить на крутому плечі (Л. Первомайський); Під грім оплесків хлопці та дівчата в зелених штурмівках вирушили на будову (з журналу). Словник синонімів української мови
7. куртка — КУ́РТКА, и, ж. Короткий верхній одяг, що наглухо застібається. На дівчині червоніла, аж горіла, як жар, суконна куртка (Н.-Лев., III, 1956, 389); Я була в зеленій стрілецькій куртці (Фр. Словник української мови в 11 томах
8. куртка — Ку́ртка, -ки ж. Короткое мужское одѣяніе: родъ кафтана или родъ казакина съ тальею и узкимъ стоячимъ воротникомъ; возлѣ Львова — полотняная одежда только до пояса. Гол. Од. 17, 54, 44. Словник української мови Грінченка