1. Словник української мови в 11 томах

куртка

КУ́РТКА, и, ж. Короткий верхній одяг, що наглухо застібається.

На дівчині червоніла, аж горіла, як жар, суконна куртка (Н.-Лев., III, 1956, 389);

Я була в зеленій стрілецькій куртці (Фр., IV, 1950, 351);

Не переодягшись, у високих, за коліна, мисливських чоботях, у жовтій шкіряній куртці, граф з’явився несподівано в залі серед танцюючих гостей (Донч., III, 1956, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куртка — ку́ртка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. куртка — [куртка] -ткие, д. і м. -рц':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
  3. куртка — -и, ж. Короткий верхній одяг, що наглухо застібається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. куртка — КУ́РТКА, и, ж. Короткий верхній одяг спортивного крою на застібці. На дівчині червоніла, аж горіла, як жар, суконна куртка (І. Нечуй-Левицький); Я була в зеленій стрілецькій куртці (І. Словник української мови у 20 томах
  5. куртка — ку́ртка: ◊ ку́ртка на ва́ті вул., вульг., евф. до ку́рва (лайка)|| = курди молі Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. куртка — син. шкіряна: кажан, кожан, кожак. з емблемою якого-небудь спортивного клубу: клубняк. з косим коміром: косуха. Словник жарґонної лексики української мови
  7. куртка — КУ́РТКА (короткий верхній одяг, що наглухо застібається); ШТУРМІ́ВКА (для альпіністів, туристів тощо); ВІТРІ́ВКА (легкий одяг). Куртка шкіряна наопаш висить на крутому плечі (Л. Первомайський); Під грім оплесків хлопці та дівчата в зелених штурмівках вирушили на будову (з журналу). Словник синонімів української мови
  8. куртка — Ку́ртка, -ки ж. Короткое мужское одѣяніе: родъ кафтана или родъ казакина съ тальею и узкимъ стоячимъ воротникомъ; возлѣ Львова — полотняная одежда только до пояса. Гол. Од. 17, 54, 44. Словник української мови Грінченка