1. Орфографічний словник української мови

кучугурище

кучугу́рище

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кучугурище — -а, с. Збільш. до кучугура 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кучугурище — КУЧУГУ́РИЩЕ, а, с. Збільш. до кучугу́ра 1. Тисячотоннi кучугурища гiрських порiд насунуло на полотно дорiг, перегородило, позабивало туристськi маршрути (О. Гончар); Мілкі переброди, теплі кучугурища піщуги; їхав понад Дніпром – гарно козакові (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  3. кучугурище — КУЧУГУ́РИЩЕ, а, с. Збільш. до кучугу́ра 1. Вибравшись на твердіше, він [мотоцикл] знову переможно деркоче, мчить вперед так, наче хоче злетіти в повітря, відірватись од цих в’язких піщаних кучугурищ (Гончар, Тронка, 1963, 227). Словник української мови в 11 томах