лаборантка

лабора́нтка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лаборантка — -и. Жін. до лаборант. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лаборантка — ЛАБОРА́НТКА, и, ж. Жін. до лабора́нт. Була така сусідка, лаборанткою працювала у нас на заводі (О. Гончар); Нарешті я знайшов собі добру помічницю в лабораторній роботі і добився зарахування її лаборанткою (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. лаборантка — ЛАБОРА́НТКА, и, ж. Жін. до лабора́нт. Якщо лаборанткам задачу дано — Звіряти на схожість артільне зерно І вже бригадир оглядає лани,— Для нас це — найперша ознака весни! (С. Ол., Вибр., 1959, 29); Була така сусідка, лаборанткою працювала у нас на заводі (Гончар, III, 1959, 30). Словник української мови в 11 томах