лабуштан
лабушта́н
іменник чоловічого роду
тоя
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лабуштан — -у, ч., бот., діал. Тоя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лабуштан — ЛАБУШТА́Н, у, ч., діал. Аконіт, тоя. В тихім плесі потічка, над яким горів царівник сонячним цвітом та синів лабуштан низкою черевиків, жалібно кумкали жаби (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- лабуштан — АКОНІ́Т (трав'яниста отруйна рослина з жовтими, синіми або фіолетовими квітками), ТО́Я рідше, ЛАБУШТА́Н діал. Аконіт ще здавна набув зловісної слави через свою отруйність (з журналу); Зірчасто рясніє між травами пахуча тоя (А. Турчинська); В тихім плесі потічка.. синів лабуштан (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
- лабуштан — ЛАБУШТА́Н, у, ч., бот., діал. Тоя. В тихім плесі потічка, над яким горів царівник сонячним цвітом та синів лабуштан низкою черевиків, жалібно кумкали жаби (Коцюб., II, 1955, 313). Словник української мови в 11 томах
- лабуштан — Лабуштан, -ну м. раст. Aconitum Cammarum. Шух. І. 21. Словник української мови Грінченка