ладно

Значення в інших словниках

1. ладно — розм. Присл. до ладний I 1), 2), 5). || у знач. присудк. сл. Добре, приємно комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ладно — ЛА́ДНО, розм. Присл. до ла́дний¹ 1, 2, 5. Вона була невисока, з ладно скроєною фігурою (О. Авраменко, В. Авраменко); Так ладно говорите, як і личить поетові. Тверезо так... — посміхнувся Рогатинець (Р. Іваничук); Одягла [Таня] .. Словник української мови у 20 томах
3. ладно — ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал. Словник синонімів української мови
4. ладно — ЛА́ДНО, розм. Присл. до ла́дний¹ 1, 2, 5. Безусий, підтягнутий ладно. Сидить за прицілом солдат (Гірник, Друзі.., 1953, 50); Одягла [Таня] ..темно-синє, ладно підігнане по її невеличкій фігурі пальто (Ряб. Словник української мови в 11 томах