1. Орфографічний словник української мови

лазячий

ла́зячий 1

дієприкметник

від: ла́зити

ла́зячий 2

прикметник

який має здатність лазити або закріплюватися на вертикальній поверхні

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лазячий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до лазити 1). 2》 у знач. прикм. Який має здатність лазити (у 1 знач.). 3》 у знач. прикм. Який має пристосування для закріплення на чому-небудь (звичайно про рослину, птаха). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лазячий — ЛА́ЗЯЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до ла́зити 1. 2. у знач. прикм. Який має здатність лазити (у 1 знач.). Вони [змії] не задушують свою здобич перед заковтуванням, як це роблять мідянки.. та лазячі вужі.., а ковтають її живою (Визначник земноводних.. Словник української мови в 11 томах