1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лазячий

ла́зячий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до лазити 1).

2》 у знач. прикм. Який має здатність лазити (у 1 знач.).

3》 у знач. прикм. Який має пристосування для закріплення на чому-небудь (звичайно про рослину, птаха).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лазячий — ла́зячий 1 дієприкметник від: ла́зити ла́зячий 2 прикметник який має здатність лазити або закріплюватися на вертикальній поверхні Орфографічний словник української мови
  2. лазячий — ЛА́ЗЯЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до ла́зити 1. 2. у знач. прикм. Який має здатність лазити (у 1 знач.). Вони [змії] не задушують свою здобич перед заковтуванням, як це роблять мідянки.. та лазячі вужі.., а ковтають її живою (Визначник земноводних.. Словник української мови в 11 томах