ласочка
ла́сочка 1
іменник жіночого роду, істота
тварина
ла́сочка 2
іменник жіночого роду, істота
про людину
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ласочка — -и, ж. 1》 рідко. Зменш.-пестл. до ласка II. 2》 у знач. присл. ласочкою. Крадучись. 3》 перен., розм. Ласкава назва дівчини або жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ласочка — ЛА́СОЧКА, и, ж. 1. рідко. Зменш.-пестл. до ла́ска². Коли – зирк! – Вискочила ласочка з земляної нори (Панас Мирний); Все блискотіло росою, пташки співали, лісова мишка посвистувала, а ласочка з радієвим криком ховалась в норі. (І. Словник української мови у 20 томах
- ласочка — II. ЛА́СКА (невелика хижа тварина з тонким і гнучким тілом), ЛА́СИЦЯ, ЛА́СОЧКА пестл. рідше, Я́СОЧКА пестл. рідше, Я́СОНЬКА пестл. рідше. Відстріл багатьох птахів та звірів поки що суворо заборонено на всій території (України).. Серед них — .. Словник синонімів української мови
- ласочка — ЛА́СОЧКА, и, ж., 1. рідко. Зменш.-пестл. до ла́ска². Коли — зирк! — Вискочила ласочка з земляної нори (Мирний, І, 1949, 179); *У порівн. Попід гаєм, мов ласочка. Крадеться Оксана (Шевч., І, 1951, 93). 2. у знач. присл. ла́сочкою. Крадучись. Словник української мови в 11 томах
- ласочка — Ласочка, -ки ж. 1) ум. отъ ласка 4. 2) Родъ игры, въ которой одинъ изъ играющихъ, держа руки подъ ладонями другого, старается ихъ выхватить и ударить по рукамъ противника. Чуб. III. 103. Словник української мови Грінченка