лебідка
лебі́дка 1
іменник жіночого роду, істота
птах
лебі́дка 2
іменник жіночого роду, істота
про жінку
лебі́дка 3
іменник жіночого роду
машина
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лебідка — I -и, ж. 1》 Самка лебедя (у 1 знач.). 2》 перен., нар.-поет. Пестлива назва молодої жінки або дівчини. II -и, ж., тех. Машина, пристрій для підіймання і переміщення вантажів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лебідка — 1. корба, див. гаспел 2. це лебедиця Словник чужослів Павло Штепа
- лебідка — ЛЕБІ́ДКА¹, и, ж. 1. Самиця лебедя (у 1 знач.). І який там сокіл білу лебідку спіймав, Та лебідка й пісню співать починає (Панас Мирний); Білі лебідки пливли і чорні, Лебеді статні ячали молодо... (Л. Словник української мови у 20 томах
- лебідка — Робоча машина з барабаном, на який намотується трос для піднімання вантажу; приводиться у дію вручну або двигуном. Універсальний словник-енциклопедія
- лебідка — I. ЛЕБІ́ДКА (самка лебедя), ЛЕБЕДИ́НА поет. рідше. Білі лебідки пливли і чорні, Лебеді статні ячали молодо... (Л. Забашта); Ой білая лебедина Тихий Дунай сколотила (П. Чубинський). II. ЛЕБІ́ДКА техн. Словник синонімів української мови
- лебідка — Лебі́дка, -дкц, -дці; -бі́дки, -бі́док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лебідка — ЛЕБІ́ДКА¹, и, ж. 1. Самка лебедя (у 1 знач.). І який там сокіл білу лебідку спіймав, Та лебідка й пісню співать починав (Мирний, V, 1955, 261); Білі лебідки пливли і чорні. Лебеді статні ячали молодо… (Забашта, Вибр., 1958, 24); *У порівн. Іван. Словник української мови в 11 томах