лебідка

ЛЕБІ́ДКА¹, и, ж.

1. Самиця лебедя (у 1 знач.).

І який там сокіл білу лебідку спіймав, Та лебідка й пісню співать починає (Панас Мирний);

Білі лебідки пливли і чорні, Лебеді статні ячали молодо... (Л. Забашта);

Сидів, принишклий, в очереті, й терпляче ждав, коли наблизиться до нього сніжно-біла, з царственою короною на голові лебідка (Д. Міщенко);

Лебідка, диви, у теплий край полетить й не побачить він її (В. Лис);

* У порівн. Мазовше, Мазовше, та співай же більше, довше! Ви лебідками ячіте, ластівками щебечіте (П. Тичина);

Іван .. бачить: серед безкрайніх луків, у морі червоних квітів іде, наче лебідка, дівчина невиданої краси (П. Колесник);

Дівчина йшла гордовито, мов лебідка, вигнавши гарну голівку, не помічаючи Сергія (І. Білик).

2. перен., нар.-поет. Пестлива назва молодої жінки або дівчини.

– А ти – лебідка моя. – Твоя? – ще дивується дівчина (М. Стельмах);

– Не знаю, лебідко, де він. Ой, не знаю.. Пішов за Калміус без тебе, бо мусив іти сам (Р. Іваничук);

– А що ти називаєш коханням? Отих своїх... – Білогрудих лебідок (Ю. Мушкетик).

ЛЕБІ́ДКА², и, ж., техн.

Машина, пристрій для підіймання і переміщення вантажів.

Лебідки дівчатам аж в небеса Підносять гранітні брили (М. Нагнибіда);

Лівий борт відкидався, а нескладна лебідка підіймала площадку разом з машиною так, що буряки самі вивалювалися з кузова (М. Руденко);

Ви бачите, що апарат неушкоджений. Ми зможемо з допомогою лебідки притягти його до Блискавиці і забрати з собою (О. Бердник);

Цей вертоліт обладнаний усім необхідним для надання медичної допомоги, а також лебідками і сходами, за допомогою яких можна витягти людину з вогню і води, з балконів висоток і т.ін (із журн.).