легінювати

легінюва́ти

дієслово недоконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легінювати — -юю, -юєш, недок., діал. Парубкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. легінювати — ЛЕГІНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Парубкувати. Той цар мав сина, котрий легінював до тридцяти років (Калин, Закарп. казки, 1955, 210). Словник української мови в 11 томах