легінювати
ЛЕГІНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Парубкувати.
Той цар мав сина, котрий легінював до тридцяти років (Калин, Закарп. казки, 1955, 210).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легінювати — легінюва́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- легінювати — -юю, -юєш, недок., діал. Парубкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови