1. Словник української мови в 11 томах

легіон

ЛЕГІО́Н, у, ч.

1. У стародавньому Римі — вища бойова одиниця.

Римське військо складалося з легіонів. У кожному легіоні було 4500 воїнів. Головну масу його становила важкоозбровна піхота (Іст. стар. світу, 1957, 150);

Во время Ірода царя. Кругом Сіона й на Сіоні Романські п’яні легіони Паскудились (Шевч., II, 1953, 301).

2. У деяких країнах — назва особливих військових частин.

Немає брата, ні сестри, Щоб незаплакані ходили. Не катувалися в тюрмі. Або в далекій стороні, В британських, гальських легіонах Не муштрувались! (Шевч., II, 1953, 270);

Ще хлопчиком був він свідком приходу наполеонівських військ разом з польськими легіонами (Рильський, III, 1956, 299).

3. перен. Надзвичайно велика кількість; багато.

Який легіон демонів упертості сидить в сій дівчині! (Л. Укр., V, 1956, 18);

Про них [комсомольців] мов слово. В Донбасі таких — легіон: Ті зводять дахи на будови. Ті місять, ті возять бетон (С. Ол., Вибр., 1959, 224).

◊ Їм [же] ім’я́ — легіо́н — когось надзвичайно, дуже багато.

Ярослав Галан став героєм нашого народу, а його послідовників нині не один і не два, їм ім’я — легіон (Мельн., Поріддя.., 1959, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легіон — легіо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. легіон — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. легіон — У римській армії військова одиниця, кількісний склад якої змінювався від 3 до 10 тис. чоловік. У переносному значенні – війська; величезна, незліченна кількість людей. Словник крилатих висловів
  4. легіон — -у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – вища бойова одиниця. 2》 У деяких країнах – назва особливих військових частин. Іноземний легіон — військове з'єднання у складі збройних сил Франції... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. легіон — Безліч, сила, сила силенна, незлічимий, без ліку, див. міріяда, полчища, много Словник чужослів Павло Штепа
  6. легіон — ЛЕГІО́Н, у, ч. 1. У стародавньому Римі – вища бойова одиниця. Во время Ірода царя, Кругом Сіона й на Сіоні Романські п'яні легіони Паскудились (Т. Шевченко); – Риме і ти, Октавіане Августе! Вщент розлетяться твої легіони, пісня її все переживе! (О. Словник української мови у 20 томах
  7. легіон — легіо́н [лат. legio (legionis), від lego – збираю, набираю] 1. Вища бойова одиниця в армії Стародавнього Риму. 2. В 17 – 20 ст. в багатьох державах назва різних військових формувань, які комплектувалися з добровольців. Іноземний... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. легіон — У стародавньому Римі тактичне армійське з'єднання; 4-6 тис. солдатів; ділився на когорти, маніпули, центурії; знак л. — срібний орел з номером I. Універсальний словник-енциклопедія
  9. легіон — ім’я́ (—) легіо́н чиє, кому, книжн. Кого-небудь надзвичайно багато, величезна кількість. Ісус .. спитав його: “яке ім’я твоє?” А той відповів: “Легіон ім’я моє” (З Біблії). Фразеологічний словник української мови
  10. легіон — БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. Словник синонімів української мови
  11. легіон — Легіон, -ну м. Легіонъ, отрядъ войска. В британських гальських легіонах не муштрувались. Шевч. 606. Словник української мови Грінченка