1. Орфографічний словник української мови

лежбище

ле́жбище

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лежбище — -а, ч. Місце, де лежать стадами тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лежбище — ЛЕ́ЖБИЩЕ, а, ч. Місце, де лежать стадами тварини. Лось зрушив із лежбища, а потім і побіг (Є. Гуцало); Острови славляться також своїми лежбищами морських котиків і сивучів, як, наприклад, у бухті Піщаній (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. лежбище — ЛЕ́ЖБИЩЕ, а, ч. Місце, де лежать стадами тварини. Вони вивчали нетипові лежбища на островах Прибилова (Рад. Укр., 26. VІІ 1961, 1). Словник української мови в 11 томах