1. Словник української мови в 11 томах

лежбище

ЛЕ́ЖБИЩЕ, а, ч. Місце, де лежать стадами тварини.

Вони вивчали нетипові лежбища на островах Прибилова (Рад. Укр., 26. VІІ 1961, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лежбище — ле́жбище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лежбище — -а, ч. Місце, де лежать стадами тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лежбище — ЛЕ́ЖБИЩЕ, а, ч. Місце, де лежать стадами тварини. Лось зрушив із лежбища, а потім і побіг (Є. Гуцало); Острови славляться також своїми лежбищами морських котиків і сивучів, як, наприклад, у бухті Піщаній (із журн. Словник української мови у 20 томах