1. Орфографічний словник української мови

лекторка

ле́кторка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лекторка — -и. Жін. до лектор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лекторка — ЛЕ́КТОРКА, и, ж., розм. Жін. до ле́ктор. В руках лекторка держить невеликий зшиток, з котрого вона зараз зважиться читать уголос (Олена Пчілка); Стара .. лекторка робить нам зауваження і це змушує Таню заткнутися (А. Словник української мови у 20 томах
  3. лекторка — Ле́кторка, -рки, -рці; -торки, -торок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. лекторка — ЛЕ́КТОРКА, и, ж., розм. Жін. до ле́ктор. Там нема електрики, Віє з лугу холодом, Ти одна є лекторка Із заводу (Ус., І сьогодні.., 1957, 61). Словник української мови в 11 томах