ленник
ле́нник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ленник — Ле́нник: — васал, що ніс військову службу за земельне володіння [42] Словник з творів Івана Франка
- ленник — -а, ч., іст. Володар лену – васал, який одержав його у володіння і виконує певні обов'язки стосовно до свого володаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ленник — Голдівник, див. васал Словник чужослів Павло Штепа
- ленник — ЛЕ́ННИК, а, ч., іст. Володар лену – васал, який одержав його у володіння і виконує певні обов'язки щодо свого володаря. – Дяка, ваша величність, – схитнув круглою головою князь. – Я знав ласку і від хана кримського, ленника великого султана (П. Словник української мови у 20 томах
- ленник — ЛЕ́ННИК, а, ч., іст. Володар лену — васал, який одержав його у володіння і виконує певні обов’язки по відношенню до свого володаря. Словник української мови в 11 томах