ленник

ле́нник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ленник — Ле́нник: — васал, що ніс військову службу за земельне володіння [42] Словник з творів Івана Франка
  2. ленник — -а, ч., іст. Володар лену – васал, який одержав його у володіння і виконує певні обов'язки стосовно до свого володаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ленник — Голдівник, див. васал Словник чужослів Павло Штепа
  4. ленник — ЛЕ́ННИК, а, ч., іст. Володар лену – васал, який одержав його у володіння і виконує певні обов'язки щодо свого володаря. – Дяка, ваша величність, – схитнув круглою головою князь. – Я знав ласку і від хана кримського, ленника великого султана (П. Словник української мови у 20 томах
  5. ленник — ЛЕ́ННИК, а, ч., іст. Володар лену — васал, який одержав його у володіння і виконує певні обов’язки по відношенню до свого володаря. Словник української мови в 11 томах