липчиця

липчи́ця

іменник жіночого роду

підмаренник

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. липчиця — -і, ж., діал. Підмаренник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. липчиця — ЛИПЧИ́ЦЯ, і, ж., діал. Підмаренник. Десь у байраці скімлила лисиця, і гнала холод споночіла птиця.., присмоктувалась п'явками липчиця, і твердь земну я відчував кістьми (П. Мовчан); Назва липчиця вказує на здатність рослини чіплятися (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. липчиця — ЛИПЧИ́ЦЯ, і, ж., діал. Підмаренник. Олександра нарвала липчиці і знебачки кинула її Іванові на голову (Коцюб., І, 1955, 59); *У порівн. Ув’язавсь до мене, як липчиця (Барв., Опов.., 1902, 246). Словник української мови в 11 томах
  4. липчиця — Ли́пчиця, -ці ж. раст. = лепчиця. Ув'язавсь до мене, як липчиця. Г. Барв. 246. Словник української мови Грінченка