листок
листо́к
іменник чоловічого роду
з дерева; аркуш
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- листок — [лиесток] -тка, м. (на) -тку, мн. -тки, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
- листок — I -тка, ч. Те саме, що лист I 1). II -тка, ч. 1》 Те саме, що лист II. 2》 Те саме, що листівка 2). Листок непрацездатності; Лікарняний листок — документ, що засвідчує право робітника або службовця на тимчасове звільнення від роботи і на допомогу в разі тимчасової непрацездатності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- листок — ЛИСТО́К¹, тка́, ч. Те саме, що лист¹ 1. Бачу, сидить дитина – бліде-бліде личко.., а як здійме ручку вхопити листок з гіллі над собою, – що то за ручка тонесенька (Марко Вовчок); Густі ліси понуро стояли навкруги, тихі, нерухомі... Словник української мови у 20 томах
- ЛИСТОК — • "ЛИСТОК" - літ. журнал "москвофільського" (див. "Москвофіли") напряму. Виходив 1885 — 1903 в Ужгороді двічі на місяць. Редактор — Є. Фенцик. Осн. місце в журналі посідала церк.-реліг. тематика. Друкував також худож. і публіцист. Українська літературна енциклопедія
- листок — Орган судинних рослин, переважно невел. розміру, складова частина пагона; гол. функції: фотосинтез, транспірація і водно-газовий обмін між рослиною і атмосферою; окремий... Універсальний словник-енциклопедія
- листок — фі́говий листо́к чого і без додатка, книжн. Те, чим прикривають, маскують що-небудь (перев. щось нечесне, ганебне і т. ін.); лицемірне маскування. Фразеологічний словник української мови
- листок — А́РКУШ (шматок паперу певної форми і розміру), ЛИСТО́К, ЛИСТ рідше, КА́РТКА заст., КА́РТА заст. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю маленьку книжечку (Т. Шевченко); Дівчина.. поралася в паперах і поклала перед Данилом листок цупкого паперу (М. Словник синонімів української мови
- листок — Листо́к, листка́, на листку́; листки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- листок — ЛИСТО́К¹, тка́, ч. Те саме, що лист¹ 1 Бачу, сидить дитина — бліде-бліде личко.., а як здійме ручку вхопити листок з гіллі над собою,— що то за ручка тонесенька (Вовчок, І, 1955, 386); *У порівн. Моє серце забилося, Як од вітру листок (Мас., Київ. Словник української мови в 11 томах
- листок — Листо́к, -тка м. ум. отъ лист. Словник української мови Грінченка