лихацтво
лиха́цтво
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лихацтво — -а, с., розм. Нестримна сміливість, що межує з нерозсудливістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лихацтво — ЛИХА́ЦТВО, а, с., рідко, розм. Нестримна сміливість, що межує з нерозсудливістю; поведінка, учинки лихача (у 1 знач.). Треба застерігати дітей від пустощів на дорогах, лихацтва і вдаваної сміливості, які призводять до трагедії (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- лихацтво — ЛИХА́ЦТВО, а, с., розм. Нестримна сміливість, що межує з нерозсудливістю. Словник української мови в 11 томах