лихацтво

лиха́цтво

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лихацтво — -а, с., розм. Нестримна сміливість, що межує з нерозсудливістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лихацтво — ЛИХА́ЦТВО, а, с., рідко, розм. Нестримна сміливість, що межує з нерозсудливістю; поведінка, учинки лихача (у 1 знач.). Треба застерігати дітей від пустощів на дорогах, лихацтва і вдаваної сміливості, які призводять до трагедії (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. лихацтво — ЛИХА́ЦТВО, а, с., розм. Нестримна сміливість, що межує з нерозсудливістю. Словник української мови в 11 томах